Мої думки тихі

Влад працює звукорежисером, але мріє стати професійним музикантом. Одного разу він отримує приємну пропозицію: записати звуки рідкісних птахів і домашніх тварин Закарпаття.

Ця робота не тільки добре оплачується, у Вадима з'являється шанс виїхати в Канаду і навіть працювати в команді режисера, який власне і замовив «звуки» тварин.

Вадим їде з Києва на свою малу батьківщину... На вокзалі його зустрічає... мама Галина - жінка працює водієм на своїй старенькій машині.

Син і мати відправляються в недовгу, але дуже яскраву подорож. По дорозі вони будуть спілкуватися, висловлюючи один одному свої претензії, образи та біль.

Галина нарікає, що не потрібна своєму синові, а Вадим наполягає на тому, що повинен вибирати сам, як йому будувати своє життя.

Про фільм останнім часом так багато говорять, що його варто подивитися.

«Думки» дуже несхожі на інші стрічки, за що фільм і хвалять.
Але хоча стрічка заявлена як комедія, закінчує вона зовсім не весело. 

Багато сюжетних ліній не дотягнуті, і глядачі змушені домислювати, що ж хотіли їм сказати автори. Фінал вийшов змятим: неясно, що Вадим для себе вирішив.

Стрічка розпадається на абсурдні та безглузді епізоди, але після перегляду не хочеться сміятися, навпаки - відчуваєшь гіркий присмак. Отака невесела вийшла подорож...